Це ігри логіків-шукачів. Забавки з часом. Вони все ще змушують мозок моторошно зводити докупи події, що відбуваються на екрані.
Моторошно - бо мозок починає жити реальністю, яку створив геній. Так явно і дотично, що це відчуваєш фізично, починаєш бачити світ в двох вимірах і з подивом розумієш, що до цього можна звикнути.
Нолан - геній. Але це ігри логіків-шукачів.В "Інтерстелларі", наприклад, глядач отримав дозу задоволення не від розриваючого серце повернення з космічної експедиції колишнього льотчика-випробувача NASA і інженера Купера до помираючої доньки Мьорф, не від оскароносного саундтреку кінокомпозитора Ганса Ціммера, а від тріумфальної розгадки: "Ти хіба не зрозумів?
Читать на liga.net