«Референдумы» и попытки аннексии украинских территорий: как помешать?

Константин Елисеев Председатель ОО «Центр новых решений», Чрезвычайный и Полномочный Посол, дипломатический советник Президента Украины (2015−2019) В условиях продолжающейся полномасштабной агрессии России против Украины важное значение имеют конкретные события, изменяющие как ход войны, так и геополитический контекст вокруг нее Рішення російської влади організувати ближчим часом так звані «референдуми» на тимчасово окупованих територіях України, зокрема в Донецькій, Луганській, Запорізькій та Херсонській областях, свідчить про намір Кремля, по-перше, зафіксувати проміжні територіальні здобутки за результатами російської військової кампанії проти України, по-друге, використати це для можливого одностороннього тимчасового припинення вогню та пропозиції для Заходу щодо проведення переговорів стосовно нової міжнародної архітектури безпеки.Курс на анексію тимчасово окупованих територій доводить міжнародному співтовариству те, що справжньою метою путінського режиму у так званій «спеціальній військовій операції» є не «демілітаризація», «денацифікація» і «деНАТізація» України, а повне поглинання української території, знищення української незалежності, державності, ідентичності.Вочевидь, історія з «референдумами» 2022 року пройде за сценарієм, схожим до «кримського референдуму» 2014 року, оскільки зустрівши масовий опір українських громадян, Росія не змогла провести ані воєнний, ані псевдоправовий бліцкриг.

Однак, у випадку практичної реалізації ініціативи щодо анексії нових тимчасово окупованих територій Кремль спробує нав’язати об'єднання «кримської» та «південно-донбаської» проблематики в одне досьє, аби таким чином зняти з порядку денного майбутніх можливих переговорів питання дилеми між поверненням російських військ.