Бомблять сильно. Світла і води немає вже другу добу. Але ми тримаємось. Сьогодні ____ приходила, ми поділилися їжею. Найстрашніше – не знати, що відбувається.
Дуже любимо тебе, сподіваємося, що в тебе все гаразд”.“Доброго ранку, синочку! Зараз 8:20, 4 березня. Ми пережили ще одну ніч.
Сьогодні вночі майже не спали, бомбили нещадно. Здається, дуже близько. Дуже страшно загинути і лишити тебе одного. Але вже ранок – і ми живі.
Читать на bykvu.com