Якщо я помру молодою – вірш Дар’ї із заблокованого Маріуполя
Буквам особисто.Здравствуйте, меня зовут Лукашенкова Дарья, мне 19 я студентка, фотограф. Мой родной город сейчас находится в оккупации вместе со мной.Вчера впервые за всю жизнь я написала стих на украинском языке.Якщо я помру молодою, Бажаю всім тим хто живий, Не гаяти часу свого золотого На різні дурниці, пусті балачки.Частіш обіймати матусю, Радіти простим, буденним речам.
Любити себе безумовно, Та кожен день молитися Богу, який життя твоє врятував.Якщо я помру молодою, Як ті дівчата з Ірпіня та Бучі, Я хочу, щоб кожен нелюд почув як реве ревучий.
Він кров’ю нашою напився та в ній хай втопився тоді!Не вибачу їм! Ніхто з українців не вибачить занедбаних дитячих життів! Начебто в сирому підвалі сиджу разом з ними, або на дорозі лежу в калюжі крові, щораз коли читаю новини.Мій біль ніщо в порівнянні з тим, що вони пережили.
Читать на bykvu.com
