Евгений Быстрицкий ФилософВ связи с неприятными фактами плагиата в философской диссертации поднялись голоса, бездумно компрометирующие философию Популярний громадській активіст, якого я дуже поважаю, на диво спромігся заявити, що це не практичне і тому не потрібне знання.
Не кажучи вже про намагання колег по ФБ самотужки визначити «наука це чи не наука», що можна було б вітати лише за зацікавленість, а не за її мінімальне розуміння.
Але хіба вони винні, що не знайомі з філософією.Прикладом для знайомства може бути чергова ідіотська заява Мєдвєдєва. Він, як небезпечний кремлівський блазень, кристалізував путінську ідеологію війни — «Україна — це історична частина Росії», я нагадав висновок української філософської статті з далекого 2003 року, передрукованої не лише в чудовому часописі Ї:«Найперспективніший, з нашої точки зору, шлях наших [України й Росії] національних і геополітичних взаємин — це «визнання зламу української та російської культур, їхньої максимальної незалежності, скажемо так, завжди наявної абсолютної відмінності культурних світів … Формулювання цієї вкрай загостреної позиції у розумінні та переживанні культурполітичних відносин України й Росії (так само, як і інших посткомуністичних країн)… [є] лише регулятивний ідеал повної відмови від претензій на будь-яку універсалістську культурполітику, в тому числі — від тверджень тієї чи тієї сторони про історичну спільність, спільні культурні цінності, етнічну єдність та ін.
Читать на nv.ua