Зерно и Польша: Украина учится

Елена Кондратюк Вице-спикерка Верховной Рады Зерновая война с Польшей — с такой, казалось бы, уже родной, верной — это не случайность, не подлость, не удар в спину.

Это закономерность. Это рутина нашего европейского будущего Хіба це можна забути?Польський кордон у перші тижні війни, через який нескінченним потоком йшли і йшли українські жінки, діти, літні люди, повні відчаю, розгубленості, нерозуміння.

Польських прикордонників і волонтерів, які зустрічали, годували, облаштовували, давали надію.Чи можна забути руку польської спікерки Ельжбети Вітек у своїй руці, коли ми разом з іншими європейськими спікерками відвідували гуманітарний центр ПТАК під Варшавою, найбільший в Європі, який приймав до 60 тисяч українців за добу?Забути, як польські депутати у Сеймі зустрічали українську делегацію стоячи.Забути польського президента, який першим зі світових лідерів приїхав до воєнного Києва, який так щиро намагався виступати в нашому парламенті українською.Його дружину Агату Дуду, яка тримає на руках українське немовля і везе групу онкохворих дітей на лікування президентським літаком.Це неможливо забути.