«Україна» — це не «окраїна»

Назва нашої країни УКРАЇНА з’явилася в останній чверті XII ст. Уперше в Іпатському списку «Повісті минулих літ», де літописець розповідає про смерть переяславського князя Володимира Глібовича у 1187 р., сказано: «І плакали по ньому всі переяславці… За ним же Україна багато потужила».

Через два роки, у 1189 р., було відзначено, що князь Ростислав приїхав «до України Галицької». (Див.: — С. 343, 347.)Походження назви Україна здавна привертало увагу вчених, але однозначного пояснення й досі немає.

Одні дослідники пов’язували її зі словами край «найвіддаленіша від центру частина території, околиця», у(= біля) краю, тобто «погранична територія», інші – з іменниками край, країна у значенні «рідний край, своя країна, рідна земля; земля, населена своїм народом».