Більша частина нашого населення – це робітники, а не роботодавці. Отже, ставити питання про зменшення чи хоча б перерозподіл всього того масиву соціальних привілеїв (їх свого часу було закладено в законодавстві про працю) – це практично гарантовано отримувати протест більшої частини населення.
Робітників можна зрозуміти. Хто добровільно підтримає зміни, за якими доведеться брати на себе значно більшу відповідальність, і при цьому отримувати менше гарантій, ніж закріплено існуючими законодавчими актами?
Тим більше, що домінування економічних інтересів роботодавця над особистими потребами працівників також є постійною об’єктивною дійсністю.
Читать на epravda.com.ua