На відміну від багатьох європейських кінорежисерів усіх часів, італієць П'єр Паоло Пазоліні не зображував з себе рафінованого інтелектуала – він ним був.
Він не лише знімав фільми, а й писав романи та вірші, які зараз входять до шкільної програми. Теоретичні статті Пазоліні про літературу та кіно написані не «взагалі», як у наш час загальної вищої освіти вміють усі, а на «технологічні» теми – наприклад, як будували кадр та керували рухом камери на зйомках ті чи інші знамениті режисери.
Теоретик, що буває вкрай рідко, поєднувався в ньому з одним із найкращих в історії кіно практиків. Перший фільм Пазоліні «Аккатоне» про життя мешканців римських нетрів, знятий ним у 1961-му році в дусі неореалізму за своїм же романом, можна назвати вершиною цього великого кінематографічного спрямування.
Читать на lenta.ua