Мій Шевченко. Я народився в Казахстані у місті Кентау. Там був свинцевий рудник. Це було місто, де було насипано і комсомольців і ссильних – з усіх куточків Союзу. У бараці, в якому я народився, жило 12 родин.
Тюрма народів зібрала там цілий інтернаціонал. І малям я спілкувався з німцями, греками, чеченцями. І навіть корейська сім’я жила, політолог Віктор Бобиренко, інформує . Говорили всі на общєпанятном.
Але вдома мені мама розказувала кілька віршів українською. Лежу я біля мами, мені тепло і затишно. І вона схилилася до мене і мені розказує: "Садок вишневий коло хати Хрущі над вишнями гудуть…" І капає на мене її сльоза – спогад про далеку, не бачену мною Україну.
Читать на novostiua.news