О чем украинцам напоминает историческая память

Иван Компан Преподаватель Эдинбургской бизнес-школы Сколько ни рассказывай в Украине об инвестициях и какие термины ни употребляй — акции, облигации, индексы, деривативы — а эхо всегда отзывается одним словом «Матр-а-а-а-а-ц!» Звісно, ми питаємо себе чому все саме так, як є, і охоче звинувачуємо неефективну владу, ворогів, зовнішніх та внутрішніх, нещасливі обставини, але дуже ймовірно, що проблема глибше — в нас самих і є часткою нашої історичної пам’яті та духовної спадщини, яку ми отримали від радянської влади, російської імперії та монголо-татарського іга.

А полягає вона у відсутності духу фінансових та економічних перемог, який штовхає економіку вперед. Підприємництво та інвестування — це завжди ризик, і якщо молоде покоління ще більш-менш рветься до бою, то переважна більшість тих, кому за п’ятдесят, не схильні до ризику, і всі надії на хоч якось забезпечену старість зазвичай пов’язують з державою.

Все логічно: колись про вас «піклувався» пан-кріпосник, потім секретар райкому, тепер цю місію поклали на бюрократа.Результати такого піклування всім давно відомі: бідність, відчай та напівголодна старість.