Вчора я спілкувався наживо з білоруським опозиціонером. Айтішник. Дуже обережний в висловлюваннях. Правда, на ефірі українського каналу, на запитання одного з гостей "чий Крим?" він одразу сказав, що український.
Говорили ми з ним не публічно і недовго. Він висловив сподівання, що скоро протест переможе і він зможе повернутися додому. У мене, колишнього викладача майстерності актора та журналістики, що був змушений кинути професію, пройти пожежі революції, а згодом взяти у руки зброю, втратити десяток друзів та знайомих у боях за незалежність - ця наївність викликала сумну посмішку.
Я не хотів турбувати незаймані душі оповіданнями про збройне повстання, "коктейлі Молотова", організацію мережі, зв'язку, пропаганди, тощо...
Читать на obozrevatel.com