Про художника, котрий із когорти тих, які пензлем уміють видобувати з глядача небачені душевні стани У моєму улюбленому романі “Підліток” (1874-1875) Федір Михайлович Достоєвський виклав власне бачення того, чим світлини відмінні від картин: - Фотографічні знімки зазвичай рідко виходять схожими, і це зрозуміло: сам оригінал, тобто кожен з нас, украй рідко буває схожим на себе.
Бо лише у рідкісні миті людське обличчя відбиває головну рису свою, найхарактернішу думку. Художник вивчає обличчя і вгадує цю головну думку, хоча б у той момент, коли він пише, навіть тоді, коли вона зовсім у людині й не блукала.
Тим часом фотографія заскочує людину зненацька, як є, і цілком можливо, що Наполеон, в іншу хвилину, вийшов би дурнем, а Бісмарк –.
Читать на ukrinform.ru