Писати про Мікке Рурка - все одно, що вирішувати завдання з двома невідомими. Невідоме перше – ступінь його акторського таланту, якщо зважити на кількість років, коли його запрошували зніматися режисери лише другорозрядних фільмів або не запрошували взагалі.
І тут є підказка номер один. У молодості Рурк, коли він вирішив стати актором, приїхав до Нью-Йорка вчитися у знамениту акторську студію Лі Страсберга, який набирав щороку всього кілька людей з тисяч охочих.
Джек Ніколсон вступив до студії з п'ятої спроби. Дастін Хоффман – із восьмою. Міккі Рурк – з першої. І коли Рурк потрапляє у хороші режисерські руки, як це було з Дарреном Аронофськи у «Рестлері», справа закінчується «Золотим глобусом» для самого Рурка та «Оскаром», а також головним призом Венеціанського кінофестивалю для фільму.
Читать на lenta.ua