Влади́мир Влади́мирович Пу́тин (род. 7 октября 1952, Ленинград, РСФСР, СССР) — российский государственный и политический деятель, действующий президент Российской Федерации и верховный главнокомандующий Вооружёнными силами Российской Федерации с 7 мая 2012 года
Ранее занимал должность президента с 31 декабря 1999 года по 7 мая 2008 года, в 1999—2000 и 2008—2012 годах находился на посту председателя правительства Российской Федерации.
Выпускник юридического факультета Ленинградского государственного университета. С 1977 года работал по линии контрразведки в следственном отделе Ленинградского управления КГБ[12]. С 1985 по 1990 год служил в резидентуре советской внешней разведки в ГДР, работал в Дрездене под прикрытием в должности директора дрезденского Дома дружбы СССР—ГДР. 20 августа 1991 года в звании подполковника уволился из КГБ СССР. В 1990—1991 годах работал помощником ректора ЛГУ по международным вопросам, советником председателя Ленинградского городского Совета народных депутатов Собчака, в 1991—1996 возглавлял Комитет по внешним связям мэрии Ленинграда, был советником мэра, первым заместителем председателя правительства Санкт-Петербурга. С августа 1996 года начал работать в Москве в должности заместителя управляющего делами президента Российской Федерации. После недолгого пребывания во главе ФСБ РФ и на посту секретаря Совета Безопасности Российской Федерации в августе 1999 года был назначен председателем Правительства Российской Федерации.
Два варианта. Как наказать Путина за военные преступления Кремля
Виталий Портников Журналист Каждый новый день войны России против Украины становится очередным днем новостей о военных преступлениях Кремля на украинской земле Власне, у Росії вже особливо і не приховують ані самі ці злочини, ані їхні наслідки.Якщо у перші місяці війни російське керівництво стверджувало, що знищує виключно українську військову інфраструктуру та звинувачувало в «дискредитації російської армії» кожного, хто говорив про воєнні злочини Росії, то тепер вже сам президент Володимир Путін не приховує, що Москва свідомо знищує українську критичну інфраструктуру, — пише Віталій Портников для Радіо.Свобода.Те, що руйнація інфраструктури — це війна з мирним населенням, війна з жінками та дітьми, здається, не турбує ані Путіна, ані його соратників, ані прихильників президента серед громадян Росії.Як покарати за воєнні злочини?Але ці злочини всерйоз турбують цивілізований світ.
Виникає цілком логічне запитання: чи має світ можливість покарати воєнних злочинців, притягнути їх до відповідальності?Найпростіші приклади, про які зазвичай говорять у цьому випадку — Нюрнберзький трибунал і Міжнародний суд у Гаазі.
Однак, посилатися на ці приклади означає не розуміти обставин, у яких працює міжнародне правосуддя.Нюрнберзький процес над головними воєнними злочинцями виявився можливим насамперед тому, що всю територію Німеччини було окуповано союзниками, а керівників націонал-соціалістичного режиму затримано та заарештовано.
Читать на nv.ua
