Венеціанський кінофестиваль, що закінчився цими вихідними, традиційно входить, разом з каннським і берлінським, до трійки найпрестижніших кінофорумів світу і вважається в цій трійці "естетським". (Каннський - "гламурний", а берлінський - "політизований").
Однак цього разу головний приз, Золотого лева, отримав другий за раз усю історію фестивалю (а він ще й найстаріший у світі) документальний фільм "Вся краса і кровопролиття" Лаури Пойтрас, який розповідає про судову тяганину культової американської фотохудожниці Нан Голдін з фрамацевтичною компанією, яку вона намагається притягнути до відповідальності за виробництво ліків-опіоїдів, що викликають звикання.
Нан Голдін - постать у світовому артистичному середовищі, починаючи з 70-х років, настільки знаменита, що, розповідаючи про неї, треба керуватися принципом "все чи нічого".
Читать на lenta.ua