“Закритість інформаційної політики Радянського Союзу породила дуже багато забобонів та неправильних тверджень серед населення.
Коли я вперше поїхав у Зону відчуження у 2007 році, я шалено переживав. Хотів викинути весь одяг після поїздки, накупив респіраторів, рукавичок та дозиметрів.
На той момент я був пересічним українцем, який знає про Чорнобиль тільки — радіація, рак, смерть, ліквідатори, невиплата пенсій, все погано, — пригадує Ярослав. — І тоді, під’їжджаючи все ближче до центру Чорнобильської зони, бачачи картину за вікном та дивлячись на справді низькі рівні радіації на дозиметрі, я усвідомив, наскільки я помиляюся щодо того, що я знаю з приводу цих подій.
Читать на bykvu.com