Андрей Кокотюха Писатель, киносценарист Когда на одной чаше весов грязное помещение, а на другой — сохраненная в том помещении жизнь, выбор для вменяемого человека очевиден Улітку 2014 року мій тоді ще одинадцятирічний син прибіг додому з новиною: бачив біля парадного велику стрілку, яка показувала в напрямку укриття.
Саме так київський хлопчина вперше відчув незриму раніше присутність війни. До того він знав про це лише з мультсеріалу Зоряні війни і цікавився, хто такі сепаратисти.За вісім років уже дев`ятнадцятирічний юнак уперше пішов, куди вказувала рятівна стрілка.
Провів там ніч із 24 на 25 лютого. І більше в бомбосховище не потикався. Він береже себе, ховаючись у ванній чи коридорі. Пояснення просте.
Читать на nv.ua