За цей час минуло чимало потрясінь, що змінили життя багатьох із нас. Але ми досі не можемо забути добрі зморшки біля очей, пам'ятаємо рішучість вчинків, і дуже часто нам не вистачає тієї потужної енергії, якою заряджав усіх Ігор – наш Іванич.
12 років - достатній термін, щоб усвідомити втрату, набратися сил творити, будувати та розвивати. Навіть попри війну, з різних куточків України та світу ми продовжуємо працювати, не дозволяючи зникнути тому, що створив Ігор.
Читать на vlasti.net