«Гендер наступає», або що таке Стамбульська конвенція, які аргументи її противників і чого очікувати від її ратифікації

Посприяла цьому і Рада церков, де заявили, що ратифікація “викличе нову хвилю суспільних протестів”, тож під час війни це “не на часі”, з чим і звернулись до спікера та депутатів Верховної Ради.З “хвилею суспільних протестів” у Раді церков явно перегнули, оскільки якими б бурхливими не були суперечки щодо конвенції в мережі, тему війни Росії проти України вони не спроможні посунути з позиції головного питання порядку денного аж ніяк (хоч можна припустити, що й без війни це питання навряд би викликало протести, співмірні за масштабом хоча б з протестами противників вакцинації).

І якщо день голосування та повідомлення про ратифікацію конвенції минув без хоч якихось протестів, можна з упевненістю сказати, що й надалі вони навряд відбудуться в помітних масштабах.Інша частина претензій Ради церков стосувалась запровадження поняття “ґендер”, як ідеологічного концепту самоідентифікації людини, що, слідуючи логіці Ради церков, разом з зобов’язанням (це теж неправда) навчати дітей нестереотипним гендерним ролям – “несе загрози спотворення у молодого покоління своєї статевої ідентичності, популяризації одностатевих сексуальних стосунків та поширення випадків захворювання на гендерну дисфорію серед дітей і молоді“.Як і у випадку з загрозою “нової хвилі суспільних протестів” тут йдеться радше про нерозуміння (в кращому випадку) або маніпуляцію (в гіршому) змістом.

Стаття 3 Конвенції, до якої апелює Рада церков у своїй заяві, всього лише закріплює зміст поняття “гендер”, його визначення для цілей цієї конвенції.